Первое сообщение в теме :

Перевірки, що їх проводить Фонд соціального страхування: мораторій добіг кінця

У зв'язку з чисельними зверненнями виконавчих дирекцій відділень Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з питань правомірності проведення перевірок та прийняття рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій до страхувальників за порушення порядку використання страхових коштів, Виконавча дирекція Фонду в листі від 09.04.2015 № 2.4-17-705 висловила свою думку стосовно права ФСС з ТВП на проведення перевірок.

Як відомо, пунктом 4 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 28.12.2014 № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» (набрав чинності 01.01.2015 р.) (далі - Закон № 77) передбачено утворення Фонду соціального страхування України шляхом злиття Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Пунктом 6 цього ж розділу визначено, що до завершення заходів, пов'язаних з утворенням Фонду соціального страхування України та його робочих органів, виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом, забезпечують у межах компетенції відповідні виконавчі дирекції та робочі органи ФСС З НВП  та ФСС з ТВП.

При цьому, Законом № 77 визнано таким, що втратив чинність з 1 січня 2015 року Закон України від 18.01.2001 № 2240 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі - Закон № 2240).

Згідно із статтею 10 Закону України від 23.09.1999 № 1105 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (в редакції Закону № 77) (далі - Закон № 1105) Фонд соціального страхування України (далі - Фонд) має право перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду; накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону, отримувати необхідні пояснення (у тому числі в письмовій формі) з питань, що виникають під час перевірки.

На даний час залишається чинною постанова правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 № 29 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження», як така, що не суперечить нормам Закону № 1105 в частині встановлення порядку проведення перевірок страхувальників по коштах ФСС з ТВП, прийняття рішень за їх результатами та процедури оскарження означених рішень. При цьому, норми Закону № 2240 при прийнятті рішень за результатами перевірок не застосовуються.

Статтею 4 Закону № 1105 визначено, що Фонд є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується правлінням.

Законом України від 28.12.2014 № 76 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» установлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Водночас, згідно з листами Міністерства соціальної політики України від 30.03.2015 № 4415/0/14-15/18 та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.03.2015 № 4801-08/8711-03 вбачається, що строк дії постанови Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 № 408 закінчився.

Враховуючи зазначене, фахівці Фонду вважають, що в межах своїх повноважень органи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності мають право на проведення перевірок. При цьому, у разі виявлення порушень, допущених за період до 01.01.2015, рекомендують перевіряючим керуватися при прийнятті рішень нормами пункту 6 частини першої статті 10 Закону № 1105, а саме, вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених фактів порушення законодавства про соціальне страхування шляхом відшкодування Фонду в повному обсязі неправомірно витрачених сум страхових коштів та/або вартості надання соціальних послуг.

Украинцы будут праздновать Рождество, 8 Марта и День Конституции по 4 дня, такие рекомендации опубликовал Кабинет министров в распоряжении №1155-р от 11 ноября 2015 года.

Опубликован график переноса рабочих дней в государственных учреждениях и Национальном банке. Вместо пятницы 8 января украинцы будут работать в субботу 16 января. Рабочий день с понедельника 7 марта перенесен на 12 марта. А понедельник 27 июня придется отработать в субботу 2 июля.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі — ВССУ) у справі №6-26976 св 15 роз’яснив, що працівник має право розірвати трудовий договір з обов’язком двотижневого попередження, а не з двотижневим відпрацюванням.

Апеляційний суд, поновлюючи позивача на роботі та стягуючи на її користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу й моральну шкоду, виходив із того, що зміст заяви позивача про звільнення за власним бажанням не відповідає вимогам трудового законодавства, оскільки не містить дати, з якої вона просила її звільнити, та причини звільнення, а, отже, роботодавець мав право звільнити її лише через два тижні після подання заяви, а в цей час вона її відкликала. Крім того, суд зазначив, що звільнення вагітних з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається згідно з частиною 3 статті 184 Кодексу законів про працю України (КЗпП).

ВССУ скасував судове рішення апеляційного суду, дійшовши такого висновку.

Відповідно до частини 1 статті 38 КЗпП працівник має право розірвати договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Згідно з частиною 3 статті 38 КЗпП працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції у порушення вимог статей 57-59, 212-214, 315 Цивільного процесуального кодексу України (далі — ЦПК) не звернув уваги на те, що протягом двох тижнів для відпрацювання після подання заяви про звільнення, позивач не подавала заяви про відкликання своєї заяви про звільнення. У матеріалах справи міститься заява про відкликання заяви про звільнення, проте у порушення вимог статей 10, 60 ЦПК позивач не довела, коли саме така заява була нею надіслана відповідачу та отримана ним, що є її процесуальним обов’язком.

Крім того, за змістом статті 38 КЗпП законодавець закріпив за працівником право на розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з обов’язком двотижневого попередження, а не з правом працівника двотижневого відпрацювання.

Також передчасним є висновок апеляційного суду про порушення роботодавцем положень статті 184 КЗпП, що забороняє звільняти вагітних, оскільки зазначена норма права застосовується у разі звільнення працівника за ініціативою роботодавця, тоді як позивачка була звільнена за власним бажанням.

Державна служба України з питань праці пояснила, чи передбачено покарання за виплату заробітної плати один раз на місяць.

Держпраці нагадала, що відповідно до статті 115 Кодексу законів про працю України (КЗпП) заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у терміни, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Виплата заробітної плати один раз на місяць є порушенням строків виплати заробітної плати та порушенням вимог статті 115 КЗпП.

Відповідальність за порушення строків виплати заробітної плати передбачена частинами першою та другою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення і передбачає відповідальність у вигляді штрафу у розмірі від 510 до 1700 грн., у разі повторного вчинення правопорушення — у розмірі від 1700 до 5100 грн.

Як застосовується податкова соціальна пільга до заробітної плати держслужбовців

Податкова соціальна пільга до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування без подання відповідних заяв.

Про це "РК" повідомили у прес-службі Кіровоградської ОДПІ.

Така законодавча норма передбачена відповідно до підпункту 169.2.3 пункту 169.2 статті 169 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, але умовою її застосування є поданням підтверджуючих документів для встановлення розміру пільги.

Також зазначимо, що будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 100 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Нагадуємо, що податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

З грудня 2015 року змінено правила індексації зарплати
17.12.15

З 15 грудня 2015 року у новій редакції викладено п. 5 Порядку проведення індексації доходів населення, затвердженому постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078 (далі — Порядок № 1078), який власне й визначав механізм проведення індексації.

Основні нововведення такі: місяцем, в якому відбулося підвищення, й відповідно з якого починають обчислювати приріст ІСЦ для проведення індексації є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник; підвищення зарплати за рахунок інших постійних складових зарплати (коли не було підвищення тарифної ставки (окладу)) не впливає на проведення індексації й не зменшує її суму; розмір підвищення зарплати у місяці, в якому підвищили тарифну ставку (оклад), визначають з урахуванням усіх постійних складових зарплати (окрім одноразових виплат).

Визначення базового місяця й фіксованої величини індексації вилучили з Порядку № 1078.

Але, як і раніше, якщо сума підвищення зарплати перевищила можливу суму індексації, то індексацію не нараховують і з наступного місяця обчислюють ІСЦ наростаючим підсумком. Але у випадку, коли сума підвищення менше за суму можливої індексації, то суму індексації визначають як різницю між сумою можливої індексації і сумою підвищення. Але тепер немає можливості зберегти раніше визначену фіксовану величину індексації у разі, якщо підвищення менше суми індексації.

Змінилися й правила індексації для новоприйнятих, переведених працівників, а також працівників, які приступають до роботи після відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років і відпусток без збереження зарплати, передбачених законодавством про відпустки.

Для них ІСЦ обчислюють із місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник. Наприклад, якщо новоприйнятого працівника прийняли на роботу в грудні 2015 року, а останнє підвищення за посадою, на яку його прийняли, було у січні 2015 року, до для проведення індексації його зарплати потрібно обчислити приріст ІСЦ з лютого 2015 року.

джерело...

Щось не бачу я таких змін в постанові....

Святкові та неробочі дні враховують при розрахунку «лікарняних»

Міністерство соціальної політики України листом від 16.09.2015 № 523/18/99-15 роз’яснило особливості обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.

Мінсоцполітики нагадало, що обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі — Порядок).

Святкові та неробочі дні не потрібно виключати із складу календарних днів, за які обчислюється середній заробіток для виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, аналогічно розрахунку середньої зарплати для обчислення страхових виплат за страхуванням на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та допомоги по вагітності та пологах (п. 2, 3 Порядку).

Збільшено стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12. 2015 № 1021 (далі — Постанова № 1021) внесено зміни до Порядку призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці (далі — Порядок).

Постановою КМУ встановлено, що пільгові пенсії можуть призначатися за рахунок коштів підприємств та організацій (крім тих, що фінансуються або дотуються з бюджету) відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV працівникам, що працюють (працювали) на виробництвах, роботах, за професіями і на посадах, не передбачених Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, та Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженими постановою КМУ від 16.01.2003 № 36:

чоловікам — при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, на тому підприємстві, у тій організації, за рахунок яких призначається пенсія;
жінкам — при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, на тому підприємстві, у тій організації, за рахунок яких призначається пенсія.

Окрім того, за відсутності необхідного стажу роботи, в період з 01.04.2015 по 01.04.2024 Постановою № 1021 встановлено поступове збільшення стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Нагадаємо, що за Порядком, що діє до набрання чинності Постанови № 1021, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, для чоловіків становить 25 років, а для жінок — 20 років.

Постанова № 2021 набере чинності з дня її офіційного опублікування.

Чи правомірне укладення договору підряду з бухгалтером

Управління Держпраці в Івано-Франківській області роз’яснило, чи може бухгалтер виконувати роботу за договором цивільно-правового характеру.

Управління Держпраці нагадало, що особисті немайнові й майнові відносини (цивільні відносини) відповідно до статті 1 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) регулюються цивільним законодавством. Згідно зі статтею 4 ЦКУ основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Виконання роботи за винагороду однією особою на користь іншої особи в цивільному законодавстві традиційно вважається договором підряду, механізм оформлення, виконання та розірвання якого обумовлено статтями глави 61 ЦКУ. Крім того, можуть укладатися й інші види цивільних договорів, наприклад, договір про надання послуг, визначений статтями глави 63 ЦКУ.

Цивільно-правові договори укладаються про виконання певної роботи, яку особа виконує самостійно, і вичерпуються виконаною роботою (послугою, продукцією), тож цивільно-правовий договір розрахований на однократне застосування.

Предметом договору підряду є конкретний результат праці підрядника, що набуває тієї або іншої матеріальної форми, оскільки робота виконується з матеріалів сторін договору та здається в придатному для виміру та оцінювання стані. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За договором про надання послуг виконавець зобов’язується вчинити певні дії або здійснити певну діяльність, які в основному не мають матеріального виразу, і користь від них реалізується виконавцем і споживається замовником, як правило, у процесі цих дій або діяльності.

Основні ознаки цивільно-правового договору (угоди):

- суб’єктами правовідносин можуть бути як фізичні, так і юридичні особи;
- предмет договору — результат виконання робіт;
- правила внутрішнього трудового розпорядку не поширюються на виконавця робіт за договором;
- відносини між сторонами наказами не регулюються;
- учасник угоди сам регулює процес виконання роботи;
- оплата праці здійснюється на підставі акта виконаних робіт;
- правові відносини регулюються нормами цивільного права.

Предметом цивільного договору про працю виступає матеріалізований результат праці або завдання одноразового характеру. При виконанні цивільних договорів про працю, процес праці не регламентується правом і здійснюється особою самостійно на свій розсуд.

Трудовим договором відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) вважається угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою (далі — роботодавець), за якою працівник зобов’язується виконувати визначену роботу з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а роботодавець — виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Законодавством умови праці (у т. ч. й розмір заробітної плати) встановлюються для окремих конкретних професій, спеціальностей, кваліфікацій, посад, відповідно, у трудовому договорі обсяг виконуваної працівником роботи має визначатися саме, виходячи із професії, кваліфікації, посади, без зазначення конкретних одиниць виміру результату цієї роботи.

Предметом трудового договору виступає жива праця, інакше кажучи, процес праці. Це означає, що працівник зобов’язується виконувати певну роботу або займати певну посаду на підприємстві, а власник або уповноважена ним адміністрація зобов’язується забезпечити його цією роботою, надавати засоби виробництва, обладнання, прилади, механізми, приміщення, сировину, матеріали, комплектуючі деталі, давати вказівки, конкретні завдання. Власник має право доручити працівнику виконати будь-яке завдання в межах тієї роботи, яка обумовлена трудовим договором.

Уклавши трудовий договір, роботодавець не тільки використовує працю працівника, але і приймає на себе зобов’язання по наданню певних гарантій, пільг, а також по участі в соціальному забезпеченні працівника. Мова йде про надання щорічної оплачуваної відпустки, соціальних, навчальних відпусток; встановлення скороченого робочого часу для певних категорій працівників; зниження норм праці для неповнолітніх і осіб із зниженою працездатністю; надання гарантійних і компенсаційних виплат та інших соціально-трудових пільг.

Отже, для врегулювання правовідносин, аналогічних тим, які виникають між працівником і роботодавцем, необхідно в першу чергу керуватися законодавством про працю.

Таким чином, робота, яка виконується бухгалтером, не є разовою та обсяг виконуваної працівником роботи визначається виходячи із професії, кваліфікації, посади, то укладення цивільно-правового договору із бухгалтером є неправомірним.

Vlad пишет:

Таким чином, робота, яка виконується бухгалтером, не є разовою та обсяг виконуваної працівником роботи визначається виходячи із професії, кваліфікації, посади, то укладення цивільно-правового договору із бухгалтером є неправомірним.

Управління Держпраці не наділене правом тлумачення законодавтсва. Їх розяснення носить рекомендаційний характер, не більше. Тому висновок "укладення цивільно-правового договору із бухгалтером є неправомірним" не зовсім правомірний.

Відео про порядок інвентаризації майна ОМС, що припиняються

29.12.15

"Шановні, друзі, колеги! Перш ніж приступити до передачі майна органів місцевого самоврядування, у зв’язку з об’єднанням територіальних громад, необхідно провести його інвентаризацію. Підходити до її проведення слід з особливою ретельністю та відповідальністю. Адже від результатів інвентаризації залежатиме правильність складення передавального акта, а отже і яке майно, в якому обсязі, за якою оцінкою та які зобов’язання, "успадкують" новоутворені ради.

Ми виділили для Вас основні моменти, на які слід звернути увагу під час здійснення інвентаризації. Маємо надію, що невеличкий відео-екскурс зробить процедуру інвентаризації простішою і зрозумілішою. Всі запитання з приводу переглянутого матеріалу Ви може задати на форумі у цій темі."

Доброго дня !

Допоможіть!

Скажіть - Чи потрібна якась кількість років стажу для посади "Завідувач сектору" , якщо потрібна то скільки ?

Не впевнений, що цей документ ще чинний (спробуйте його знайти самі), але раніше по цим питанням відсилали до нього: ДОВІДНИК ТИПОВИХ ПРОФЕСІЙНО-КВАЛІФІКАЦІЙНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ПОСАД ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ (Наказ Нацдержслужби України від 13.09.2011 № 11). У ньому є таке:

НАЧАЛЬНИК ВІДДІЛУ У СКЛАДІ ДЕПАРТАМЕНТУ, ВІДДІЛУ У СКЛАДІ САМОСТІЙНОГО УПРАВЛІННЯ (ЗАВІДУВАЧ СЕКТОРУ У СКЛАДІ ДЕПАРТАМЕНТУ, САМОСТІЙНОГО УПРАВЛІННЯ ТА САМОСТІЙНОГО ВІДДІЛУ)
...
Стаж роботи за фахом на державній службі на посаді головного спеціаліста чи в інших сферах управління не менше 3 років при необхідності, виходячи із виконання структурним підрозділом основних завдань та функцій.


ЗАВІДУВАЧ (САМОСТІЙНОГО) СЕКТОРУ
...
Стаж роботи за фахом на державній службі на посаді головного спеціаліста чи в інших сферах управління не менше 3 років при необхідності, виходячи із виконання структурним підрозділом основних завдань та функцій.


Однак, враховуйте, що це ТИПОВІ вимоги до стажу, а тому потрібно дивитися Посадову інструкцію конкретного "Завідувача сектору" у Вашому органі влади. Там можуть бути інші вимоги до стажу, як в меншу, так і в більшу сторону.

Місцеві органи влади самі визначатимуть кількість працівників

06.01.16
Нардепи хочуть відмовитись від моделі, за якою Кабмін наділявся повноваженнями щодо визначення структури органів місцевого самоврядування, чисельності їх працівників та обсягу фінансування. Вирішення цих питань пропонують здійснювати шляхом саморегулювання органами місцевого самоврядування.

Відповідний механізм передбачено законопроектом №2012а “Про внесення змін до Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" (щодо формування та затвердження структури, та штатів органів місцевого самоврядування)”, який Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування рекомендує ВР прийняти за основу. Як пояснили у ВР, проект передбачає зміни до статей 10, 26, 42, 43 та 58 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до яких запроваджується механізм формування, структури та штатів виконавчих органів, апарату ради та її виконавчого комітету виключно органами місцевого самоврядування.

Зауважимо, низка комітетів ВР, «Асоціація міст України» та Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України дали позитивні висновки до проекту. Члени Комітету позитивно оцінили запропоновані проектом зміни та відзначили, що тим самим посилюється реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування.

Такий підхід узгоджується з положеннями Європейської хартії місцевого самоврядування, згідно з якими без шкоди для більш загальних законодавчих положень органи місцевого самоврядування повинні мати можливість визначати свої власні внутрішні адміністративні структури з урахуванням місцевих потреб і необхідності забезпечення ефективного управління.

Наказ МОЗ: Працівника із симптомами грипу слід відсторонити від роботи

МОЗ затвердив нормативно-правові акти з питань організації та проведення санітарно-протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню грипу та гострих респіраторних інфекцій.


Підприємства, заклади та установи незалежно від форм власності в період епідемічного підйому захворюваності на грип та ГРІ згідно з наказом МОЗ від 06.11.2015 № 732 повинні:

- дотримуватись санітарно-гігієнічних вимог до регламентованого мікроклімату та режиму провітрювання приміщень, вологого прибирання з використанням засобів дезінфекції, що дозволені законодавством до застосування;
- забезпечити тимчасове відсторонення від роботи працівників у разі появи симптомів грипу та ГРІ їх медичним працівником (в разі відсутності — медичним працівником закладу за територіальним принципом), встановлення медичного спостереження за особами, які перебували в контакті, протягом семи днів;
- проводити неспецифічну профілактику грипу та ГРІ;
- забезпечити працівників, безпосередньо зайнятих обслуговуванням населення, засобами індивідуального захисту органів дихання із заміною їх кожні чотири години;
- забезпечити працівників милом або антисептиками для дотримання ними правил особистої гігієни;
- забезпечити наявність у загальнодоступних місцях (на інформаційних стендах, табло тощо) інформації, пам’яток з профілактики грипу та ГРІ.

У міжепідемічний та передепідемічний періоди захворюваності на грип та ГРІ на підприємствах, у закладах та установах незалежно від форм власності їх медичні працівники (в разі відсутності — медичні працівники закладу за територіальним принципом):

- складають плани з профілактики грипу та відбір контингентів осіб, які підлягають щепленню проти грипу;
- контролюють створення необхідного запасу мийних і дезінфекційних засобів;
- проводять санітарно-освітню роботу щодо профілактики грипу та ГРІ, доцільності проведення профілактичних щеплень проти грипу працівниками установи або підприємства.

джерело...

Підкажіть хто обізнаний. Чи можна за рішенням голови адміністрації обє'єднати у один відділ загальний відділ, відділ організаційної роботи, сектор контролю та спеціаліста по роботі зі зверненнями громадян. З начальників відділів ми змушені будемо стати гол.спеціалістами? Чи правомірне таке рішення? І хто цікаво має стати начальником серед нас?

во время непрекращающихся сокращений возможно все

bova пишет:

Підкажіть хто обізнаний. Чи можна за рішенням голови адміністрації обє'єднати у один відділ загальний відділ, відділ організаційної роботи, сектор контролю та спеціаліста по роботі зі зверненнями громадян. З начальників відділів ми змушені будемо стати гол.спеціалістами? Чи правомірне таке рішення? І хто цікаво має стати начальником серед нас?

Голова може об'єднувати як хоче відділи, управління, що є структурними підрозділами адміністрації. Хто буде начальником теж буде вирішувати голова.

Апарат не є структурним підрозділом.

bova пишет:

Апатат не є структурним підрозділом.

Але ж голова все одно може реорганізовувати апарат як захоче.

bova пишет:

Підкажіть хто обізнаний. Чи можна за рішенням голови адміністрації обє'єднати у один відділ загальний відділ, відділ організаційної роботи, сектор контролю та спеціаліста по роботі зі зверненнями громадян. З начальників відділів ми змушені будемо стати гол.спеціалістами? Чи правомірне таке рішення? І хто цікаво має стати начальником серед нас?

так, можна
див.: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/606-2012-п
"4. Структура апарату місцевої державної адміністрації та статус його структурних підрозділів визначаються головою обласної, Київської та Севастопольської міської, районної, районної в мм. Києві та Севастополі державної адміністрації з урахуванням вимог частини першої статті 44 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” та інших нормативно-правових актів щодо утворення апарату для правового, організаційного, матеріально-технічного забезпечення діяльності місцевої державної адміністрації, проведення кадрової роботи, здійснення документообігу та контролю, розгляду звернень громадян, роботи патронатної служби, забезпечення мобілізаційної роботи, запобігання та виявлення корупції, доступу до публічної інформації, адміністрування (ведення) Державного реєстру виборців тощо."
також див.: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/179-2005-п/paran3#n3 цією постановою визначається кількість працівників у відділі, секторі і т.д.
але при зміні сруктури та реорганізації необхідно повідомити працівників, не менш, як за 2 місяці, профспілку - за 3 місяці про заплановані заходи.

skromnay пишет:

...
але при зміні сруктури та реорганізації необхідно повідомити працівників, не менш, як за 2 місяці, профспілку - за 3 місяці про заплановані заходи.

Ці питання, якщо я не помиляюся, вже не будуть регулюватися нормами КЗпП. Хоча з нього багато чого перекочувало у 43 статтю н.р. ЗУ "Про ДС". Зокрема є письмове повідомлення за 60 днів, але немає профспілок.

А як бути з фактичним пониженням в посаді (з начальника відділу до головного спеціаліста)

Дякую за посиланя. Особливо ст.5. Постанови КМУ від 12.03.2005р №179 "Надати керівникам міністерств та інших центральних органів виконавчої влади право зберігати за працівниками апарату, які переводяться за їх згодою на посаду з меншим посадовим окладом у зв'язку із змінами його структури, що випливають з цієї постанови, умови оплати праці та порядок медичного і санаторно-курортного обслуговування, які вони мали за попередньою посадою"

bova пишет:

А як бути з фактичним пониженням в посаді (з начальника відділу до головного спеціаліста)

Керівництво, як правило, не дуже бентажать питання чужого пониження. А кадри проведуть такі зміни на раз. І керівником "зведенного" відділу призначать через стажування (якщо до травня) потрібну особу.

Тут також важливим моментом є, чи не втратите Ви статус держслужбовця. Бо, якби Ви залишалися керівником обслуговуючого, але самостійного структурного підрозділу, то, нібито, могли залишитися держслужбовцем. А при пониженні (навіть, якщо понизять до зав. сектором у відділі) - однозначно ні, та й там зовсім інша Схема окладів.

LEXXX пишет:

Тут також важливим моментом є, чи не втратите Ви статус держслужбовця. Бо, якби Ви залишалися керівником обслуговуючого, але самостійного структурного підрозділу, то, нібито, могли залишитися держслужбовцем. А при пониженні (навіть, якщо понизять до зав. сектором у відділі) - однозначно ні, та й там зовсім інша Схема окладів.

Я також цим переймаюсь. А начальник такого зведеного відділу може залишитись державним службовцем? Зведення скоріш за все відбудеться після 01 травня 2016.

З статусом стане зрозумілим (є така надія), коли оприлюднять прийняту 30.03. Постанову "Про критерії віднесення посад...". Разом з тим, враховуючи те, що проект постанови про схему окладів ПРАЦІВНИКІВ розпочинається з керівників "залежних" структурних підрозділів, то можна припустити, що керівників самостійних обслуговуючих підрозділів таки планують залишити держслужбовцями.

А ця Постанова "Про критерії віднесення посад..." вже десь фігурувала? Я щось здається її ніде не зустрічала

Звичайно. Можете почитати тут.

LEXXX пишет:

Звичайно. Можете почитати тут.

Це я вже читала. Серед цих критеріїв я не знайшла ні фунуцій контролю за виконанням (Постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2000 року №1290 „Про затвердження Типового положення про структурний підрозділ з контролю апарату місцевої державної адміністрації”), ні роботи зі зверненнями громадян...

Я звичайно можу помилятися, але ці функції скоріш за все будуть входити до 4) документальним забезпеченням та діловодством (крім працівників, які опрацьовують документи з обмеженим доступом). Правда, як комісія буде трактувати поняття "документи з обмеженим доступом" не дуже зрозуміло.

LEXXX пишет:

Ці питання, якщо я не помиляюся, вже не будуть регулюватися нормами КЗпП. Хоча з нього багато чого перекочувало у 43 статтю н.р. ЗУ "Про ДС". Зокрема є письмове повідомлення за 60 днів, але немає профспілок.

... та хто зна... принаймні у вищезгаданному Законі є посилання на законодаство про працю:
Стаття 87. Припинення державної служби за ініціативою суб’єкта призначення

1. Підставами для припинення державної служби за ініціативою суб’єкта призначення є:

1) скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі;
...
3. Процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю.

Конкурси на посаду держслужбовців, розпочаті до 1 травня, завершуються за старими правилами

Із 1 травня 2016 року конкурс на зайняття вакантної посади державної служби проводитиметься відповідно до ст. 22 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VІІІ (далі — Закон) і Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженого постановою КМУ від 25.03.2016 р. № 246.

При цьому слід зважити на те, що саме дата набрання чинності Законом є початком для виникнення, зміни чи припинення прав та обов’язків відповідних суб’єктів правовідносин.

Таким чином, конкурсний відбір на зайняття вакантних посад державних службовців, який розпочався до 1 травня 2016 року, має закінчитися в порядку, установленому постановою КМУ від 15.02.2002 р. № 169.

Окрім того, відповідно до Закону, державний службовець може бути переведений без обов’язкового проведення конкурсу:

1) на іншу рівнозначну чи нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у т.ч. в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), — за рішенням керівника державної служби;

2) на рівнозначну чи нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у т.ч. в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), — за рішенням керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, і керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.

Рівнозначна посада — це посада державної служби, що належить до однієї групи оплати праці з урахуванням юрисдикції державного органу.

Отже, переведення державного службовця без проведення конкурсу можливе на рівнозначну чи нижчу посаду.

Наведімо декілька прикладів:

1) державний службовець, який займає посаду начальника самостійного відділу державного органу, юрисдикція якого поширюється на всю територію України, може бути переведений на посаду начальника самостійного управління цього самого державного органу;

2) державний службовець, який займає посаду начальника відділу у складі самостійного структурного підрозділу державного органу, юрисдикція якого поширюється на всю територію України, може бути переведений на посаду начальника відділу у складі самостійного структурного підрозділу іншого державного органу, юрисдикція якого поширюється на всю територію України;

3) державний службовець, який займає посаду головного спеціаліста державного органу, юрисдикція якого поширюється на територію області, може бути переведений на посаду головного спеціаліста державного органу, юрисдикція якого поширюється на територію області.

Водночас головний спеціаліст державного органу, юрисдикція якого поширюється на територію району, не може бути переведений на посаду головного спеціаліста державного органу, юрисдикція якого поширюється на територію області.

джерело...

Визначено порядок надання медичного висновку про неможливість держслужбовця виконувати обов'язки за станом здоров'я

Нацдержслужба спільно з МОЗ затвердила наказом від 13.04.2016 р. № 80/352 порядок надання медичного висновку у зв'язку з неможливістю виконання державним службовцем службових обов'язків за станом здоров'я.

Медичний огляд державного службовця з метою встановлення фізичної та психофізіологічної придатності таких осіб до виконання службових обов'язків здійснюється в лікувально-профілактичних закладах, які щороку проводять профілактичний медичний огляд державних службовців.

Особам, які перебувають на посадах державної служби та визнані інвалідами, протипоказання до умов праці та трудові рекомендації встановлюють медико-соціальні експертні комісії в установленому законодавством порядку.

Медичний висновок надсилається лікувально-профілактичним закладом до державного органу, у якому працює державний службовець, не пізніше ніж на третій день із дня його реєстрації.

Додаткові оплачувані відпустки для держслужбовців

Кабінет Міністрів України постановою від 6 квітня 2016 р. № 270 визначив Порядок надання державним службовцям додаткових оплачуваних відпусток.
Державним службовцям, які мають стаж державної служби понад 5 років, надається додаткова відпустка тривалістю один календарний день. Починаючи з шостого року стажу державної служби ця відпустка збільшується на один календарний день за кожний наступний рік. Тривалість додаткової відпустки не може перевищувати 15 календарних днів.
Додаткова відпустка конкретної тривалості надається державним службовцям після досягнення відповідного стажу державної служби. Додаткова відпустка, яка надається державним службовцям, належить до щорічних відпусток.
Зазначена додаткова відпустка надається державним службовцям одночасно із щорічною основною оплачуваною відпусткою або окремо від неї за згодою між державним службовцем і керівником державної служби в державному органі відповідно до затвердженого графіка відпусток.
Додаткову відпустку на прохання державного службовця може бути поділено на частини будь-якої тривалості.
Додаткова відпустка переноситься на інший період або продовжується у разі:
• тимчасової непрацездатності державного службовця, засвідченої в установленому порядку;
• відкликання із додаткової відпустки для виконання невідкладних завдань;
• виконання державним службовцем державних або громадських обов'язків, якщо згідно із законодавством службовець підлягає звільненню на час виконання ним таких обов'язків від основної роботи із збереженням заробітної плати;
• настання строку відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами;
• збігу додаткової відпустки з відпусткою у зв'язку з навчанням.
Додаткова відпустка не надається державному службовцю за час перебування:
• у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
• у відпустках без збереження заробітної плати:
• у разі, коли дитина потребує домашнього догляду (тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку);
• у разі, коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку;
• у разі, коли дитині встановлено категорію «дитина-інвалід підгрупи А» (до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку).
Додаткова відпустка не надається державному службовцю за час навчання у навчальному закладі, установі, організації незалежно від форми власності, що має право надавати освітні послуги, зокрема за кордоном, для підвищення рівня професійної компетентності з відривом від виробництва.

Начальник управління реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи та правової освіти Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Юрій Мінтенко

Шановні колеги, хто вже опрацював питання про проведення конкурсів за Постановою від 25 березня 2016 р. № 246 "Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби". Тестування на сайті Нацдержслужби повинні проходити кандидати на посади А,Б та В? чи тільки А? Із вказаного Порядку виходить що всі категорії... Чи я помиляюсь?

Чи може державний службовець працювати на пів ставки?
І чим це передбачено?

oxana пишет:

Чи може державний службовець працювати на пів ставки?
І чим це передбачено?

ні, не може

oxana пишет:

Чи може державний службовець працювати на пів ставки?
І чим це передбачено?

ЗУ "Про державну службу"

Стаття 56. Робочий час і час відпочинку державного службовця

3. За згодою керівника державної служби для державного службовця може встановлюватися неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На прохання вагітної жінки, одинокого державного службовця, який має дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, у тому числі яка перебуває під його опікою, або який доглядає за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, керівник державної служби зобов’язаний установити для них неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в такому разі здійснюється пропорційно відпрацьованому часу.

Робота на 0,5 ставки і неповний робочий день це різні речі. Друге можна, перше ні.

Доброго ранку, підкажіть будь-ласка чи може державний службовець ще займати громадську посаду (член правління ОСББ).дякую

Wanderlock пишет:

Доброго ранку, підкажіть будь-ласка чи може державний службовець ще займати громадську посаду (член правління ОСББ).дякую

може, ось я займаю посаду голови федерації футболу

Дякую

Може, якщо у організації немає на меті одержання прибутку

Шановні колеги,повторюю питання хто вже опрацював питання про проведення конкурсів за Постановою від 25 березня 2016 р. № 246 "Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби". Тестування на сайті Нацдержслужби повинні проходити кандидати на посади А,Б та В? чи тільки А? Із вказаного Порядку виходить що всі категорії... Невже ніхто цим не цікавився?

bova пишет:

Тестування на сайті Нацдержслужби повинні проходити кандидати на посади А,Б та В? чи тільки А? Із вказаного Порядку виходить що всі категорії... Невже ніхто цим не цікавився?

Всі категорії посад на сайті, крім випадків, коли не має технічних умов.

Маю стаж роботи в УСЗН всього 15 років,з них 2 роки як держслужбовець на посаді спеціаліста 1 категорії по обслуговуванню переселенців. Останні роки працювали секретарем у начальника. Підскажіть враховується весь стаж в стаж держслужбовця чи ні?

Викуся пишет:

Маю стаж роботи  в УСЗН всього 15 років,з них 2 роки як держслужбовець на посаді спеціаліста 1 категорії по обслуговуванню переселенців. Останні роки працювали секретарем у начальника. Підскажіть враховується весь стаж в стаж держслужбовця чи ні?

В стаж ДС враховується робота на посадах, які відносяться по таких посад. Секретар ніби не відноситься до ДС.

Колеги, в кого є ситуаційні питання для проведення конкурсу по новому?